ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВІДНОВЛЕННЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ У ЧАСТИНІ

Abstract

За узагальненими даними в умовах інтенсивних бойових дій більшість військовослужбовців переживає гострі стресові реакції, частка таких військовослужбовців може досягати 70–80%. Дослідження проведені в Україні свідчать, що в умовах війни більшість осіб, залучених до бойових дій або проживання в зоні конфлікту, переживають виражений психологічний дистрес, при цьому понад 50% демонструють симптоми гострого стресу, а близько 20–25% мають ризик розвитку психічних розладів. За результатами опитування, значна частина (20 – 40%) військовослужбовців Збройних Сил України вказують на наявність ознак гострих стресових розладів.

References

1. Jones, E., & Wessely, S. (2003). Forward psychiatry in the military: Its origins and effectiveness. Journal of Traumatic Stress, 16(4), 411–419. https://doi.org/10.1023/A:1024428220727.
2. World Health Organization. (2022). Mental health and psychosocial support in emergencies: Ukraine crisis. WHO.
3. International Organization for Migration (IOM). (2023). Ukraine – Internal displacement report – General population survey (GPS), Round 13 (July 2023). Geneva: IOM.
4. Pinchuk, I., Goto, R., Pimenova, N., et al. (2023). Dynamics of hospitalizations and staffing of Ukraine’s mental health services during the Russian invasion. International Journal of Mental Health Systems, 17, 35. https://doi.org/10.1186/s13033-023-00589.
5. Клочков В. В. Розвиток психологічної стійкості військовослужбовців Сухопутних військ до дій в бойових умовах. Дис. … доктора філософії. м. Київ: НУОУ, 2024. 346 с.
6. Hoge, C. W., Castro, C. A., Messer, S. C., McGurk, D., Cotting, D. I., & Koffman, R. L. (2004). Combat duty in Iraq and Afghanistan, mental health problems, and barriers to care. New England Journal of Medicine, 351(1), 13–22. https://doi.org/10.1056/NEJM.
7. Richardson, K. M., & Rothstein, H. R. (2008). Effects of occupational stress management intervention programs: A meta-analysis. Journal of Occupational Health Psychology, 13(1), 69–93. https://doi.org/10.1037/1076-8998.13.1.69.
8. World Health Organization. (2011). Psychological first aid: Guide for field workers. WHO.
9. Dieltjens, T., Moonens, I., Van Praet, K., De Buck, E., & Vandekerckhove, P. (2014). A systematic literature search on psychological first aid. PLoS ONE, 9(12), e114714. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0114714.
10. Fox et al., (2012). The effectiveness of psychological first aid as a disaster intervention tool: Research analysis of peer-reviewed literature from 1990–2010. Disaster Medicine and Public Health Preparedness, 6(3), 247–252. https://doi.org/10.1001/dmp.20.
11. Mitchell, J. T. (1983). When disaster strikes… The critical incident stress debriefing process. Journal of Emergency Medical Services, 8(1), 36–39.). .
12. Rose, S., Bisson, J., Churchill, R., & Wessely, S. (2002). Psychological debriefing for preventing post traumatic stress disorder (PTSD). Cochrane Database of Systematic Reviews, (2), CD000560. https://doi.org/10.1002/14651858.CD000560.
13. World Health Organization. (2013). Guidelines for the management of conditions specifically related to stress. WHO.
14. Bisson, J. I., Roberts, N. P., Andrew, M., Cooper, R., & Lewis, C. (2013). Psychological therapies for chronic PTSD in adults. Cochrane Database of Systematic Reviews, (12), CD003388. https://doi.org/10.1002/14651858.CD003388.pub4.
15. U.S. Department of Veterans Affairs & U.S. Department of Defense. (2017). VA/DoD clinical practice guideline for the management of posttraumatic stress disorder and acute stress disorder. Washington, DC: VA/DoD. https://www.healthquality.va.gov/guidelines.
16. Stein, D. J., Ipser, J. C., & Seedat, S. (2006). Pharmacotherapy for post-traumatic stress disorder (PTSD). Cochrane Database of Systematic Reviews, (1), CD002795. https://doi.org/10.1002/14651858.CD002795.pub2.
17. Solomon, Z., & Benbenishty, R. (1986). The role of proximity, immediacy, and expectancy in frontline treatment of combat stress reaction among Israeli soldiers. American Journal of Psychiatry, 143(5), 613–617. https://doi.org/10.1176/ajp.143.5.613.
18. Seligman, M. E. P., & Fowler, R. D. (2011). Comprehensive Soldier Fitness and the future of psychology. American Psychologist, 66(1), 82–86. https://doi.org/10.1037/a0021898.
19. NATO. (2009). Psychological care for people affected by disasters and major incidents. NATO.
20. Кокун О.М., Капосльоз Г.В., Олійник В.О. та ін. (2026). Психологічне відновлення особового складу військової частини (підрозділу) [Звіт, шифр “Кобра” (остаточний)]. Київ, НДЦ ГП ЗСУ.
21. Weinick R. M. et al. Promoting Psychological Resilience in the U.S. Military. Santa Monica, CA : RAND Corporation, 2011.