МІКРОБІОМ КИШКІВНИКА: КЛЮЧОВИЙ МОДУЛЯТОР ІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ, ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКІВ ТА НОВА ТЕРАПЕВТИЧНА МІШЕНЬ

Abstract

Кишковий мікробіом, що являє собою складне співтовариство трильйонів мікроорганізмів, перестає бути пасивним «органом-придатком» та визнається активним регулятором фізіології людини та патогенезу захворювань. Останні роки принесли революційні відкриття щодо його глибокого впливу на перебіг інфекційних процесів, формування імунної відповіді на вакцинацію та метаболізм фармакологічних препаратів. Цей огляд літератури систематизує сучасні уявлення про роль мікробіому як детермінанту ризику, перебігу та результатів інфекційних захворювань. Особливу увагу приділено терапевтичному потенціалу цілеспрямованої модуляції мікробіоти, зокрема трансплантації фекального мікробіому (FMT) як золотого стандарту лікування рецидивуючої інфекції, спричиненої Clostridioides difficile, та перспективним стратегіям подолання антимікробної резистентності (АМР). Обговорюється формування нової парадигми – персоналізованої інфектології, заснованої на інтеграції даних про індивідуальний мікробний профіль у клінічні рішення. Висновки підкреслюють необхідність включення оцінки та протекції мікробіому в стандартні протоколи лікування, особливо при застосуванні антибіотиків широкого спектра.

References

1. Sender, R., Fuchs, S., & Milo, R. (2016). Revised estimates for the number of human and bacteria cells in the body. PLoS biology, 14(8), e1002533.
2. Lynch, S. V., & Pedersen, O. (2016). The human intestinal microbiome in health and disease. New England Journal of Medicine, 375(24), 2369-2379.
3. Fan, Y., & Pedersen, O. (2021). Gut microbiota in human metabolic health and disease. Nature Reviews Microbiology, 19(1), 55-71.
4. Byndloss, M. X., Olsan, E. E., Rivera-Chávez, F., Tiffany, C. R., Cevallos, S. A., Lokken, K. L., ... &
5. Bäumler, A. J. (2017). Microbiota-activated PPAR-γ signaling inhibits dysbiotic Enterobacteriaceae expansion. Science, 357(6351), 570-575.
6. Buffie, C. G., & Pamer, E. G. (2013). Microbiota-mediated colonization resistance against intestinal pathogens. Nature Reviews Immunology, 13(11), 790-801.
7. Belkaid, Y., & Hand, T. W. (2014). Role of the microbiota in immunity and inflammation. Cell, 157(1), 121-141.
8. Schulthess, J., Pandey, S., Capitani, M., Rue-Albrecht, K. C., Arnold, I., Franchini, F., ... & Powrie, F. (2019). The short chain fatty acid butyrate imprints an antimicrobial program in macrophages. Immunity, 50(2), 432-445.
9. Hagan, T., Cortese, M., Rouphael, N., Boudreau, C., Linde, C., Maddur, M. S., ... & Pulendran, B. (2019). Antibiotics-driven gut microbiome perturbation alters immunity to vaccines in humans. Cell, 178(6), 1313-1328.
10. Kim, M., Qie, Y., Park, J., & Kim, C. H. (2016). Gut microbial metabolites fuel host antibody responses. Cell host & microbe, 20(2), 202-214.
11. Zimmermann, M., Zimmermann-Kogadeeva, M., Wegmann, R., & Goodman, A. L. (2019). Mapping human microbiome drug metabolism by gut bacteria and their genes. Nature, 570(7762), 462-467.
12. van Nood, E., Vrieze, A., Nieuwdorp, M., Fuentes, S., Zoetendal, E. G., de Vos, W. M., ... & Keller, J. J. (2013). Duodenal infusion of donor feces for recurrent Clostridium difficile. New England Journal of Medicine, 368(5), 407-415.
13. Ianiro, G., Maida, M., Burisch, J., Simonelli, C., Hold, G., Ventimiglia, M., ... & Cammarota, G. (2018). Efficacy of different faecal microbiota transplantation protocols for Clostridium difficile infection: a systematic review and meta-analysis. United European gastroenterology journal, 6(8), 1232-1244.
14. Weingarden, A. R., Dosa, P. I., DeWinter, E., Steer, C. J., Shaughnessy, M. K., Johnson, J. R., ... & Khoruts, A. (2016). Changes in colonic bile acid composition following fecal microbiota transplantation are sufficient to control Clostridium difficile germination and growth. PLoS One, 11(1), e0147210.
15. Sorbara, M. T., & Pamer, E. G. (2019). Interbacterial mechanisms of colonization resistance and the strategies pathogens use to overcome them. Mucosal immunology, 12(1), 1-9.
16. Lange, K., Buerger, M., Stallmach, A., & Bruns, T. (2016). Effects of antibiotics on gut microbiota. Digestive Diseases, 34(3), 260-268.