РОЛЬ МІКРОБІОЦЕНОЗУ КИШЕЧНИКУ ЛЮДИНИ В ПАТОГЕНЕЗІ САЛЬМОНЕЛЬОЗУ ТА ЇЇ ВПЛИВ НА ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ

Abstract

Щороку в світі реєструють понад 68,4-275 млн випадків діарейних  захворювань, одним із яких є сальмонельоз [1-3]. Відомо, що нормальна  мікробіота кишечнику людини бере безпосередню участь у формуванні бар’єру,  що захищає слизову оболонку травного тракту від впливу різних шкідливих факторів, стимулює регенерацію пошкоджених клітин у подальшому,  запобігає адгезії патогенних для людини мікроорганізмів, зокрема бактерій  роду Salmonella.

References

1. Porub S.E., Usachova O.V., Paholchuk T.M. «Diarrheal Escherichia coli: features of the clinic and treatment in children of Zaporozhye region».
2. International Collaboration on Enteric Disease ‘Burden of Illness’ Studies: The global burden of nontyphoidal Salmonella gastroenteritis. / Majowicz SE, Musto J, Scallan E et al. Clin Infect Dis. 2010. 50(6). Р. 882–889.
3. EU summary report on zoonoses, zoonotic agents and food-borne outbreaks 2014. EFSA Journal. 2015. 13(12). P. 4-5.
4. European Journal of Nutrition «Systematic review of the effects of the intestinal microbiota on selected nutrients and non-nutrients».
5. Литвиненко Н. Ю., Ганул І. І. «Мікробіом кишечнику: роль у підтриманні гомеостазу організму. Сучасна гастроентерологія, №2 (2020)». 6. Kamada N., Seo S. U., Chen G. Y., Núñez G. Role of the gut microbiota in immunity and inflammatory disease. Nature Reviews Immunology, 2013. 7. Бабак О.Я. «Кишковий мікробіом: склад, функції та терапевтичні можливості його відновлення».
6. Chemych O. M., Moroz L. V. Effect of probiotics on the parameters of endogenous intoxication, immunoreactivity and intestinal microbiocenosis patients with salmonellosis. Інфекційні хвороби. 2017. № 1. C. 28–34.
7. Renato Lima Santos. Pathobiology of Salmonella, Intestinal Microbiota, and the Host Innate Immune Response. Frontiers in immunology. 2014. 5: 252. doi: 10.3389/fimmu.2014.00252
8. Мороз Л. В., Чемич О. М., Холодило О. В. Зміни мікробіоценозу товстої кишки при сальмонельозі та гострих кишкових інфекціях, спричинених умовно патогенними мікроорганізмами, вірусами. Biomedical and biosocial anthropology. – 2015. №25. С.159–163.
9. Invasive non-typhoidal salmonella disease: an emerging and neglected tropical disease in Africa. / Nicholas A. Feasey, Gordon Dougan, Robert A. Kingsley, et al. Lancet. 2012. 379 (9835). Р. 2489–2499.
10. Чемич О. М. Клініко-епідеміологічні, лабораторні та мікробіотичні аспекти сучасних сальмонельозів. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. 2015. № 3 (2). С. 299–308.
11. Andino А., Hanning І. Salmonella enterica: Survival, Colonization, and Virulence Differences among Serovars. Scientific World Journal. 2015. 2015: 520179. doi: 10.1155/2015/520179
12. Мікробіотичні аспекти сальмонельозу, спричиненого S. enteritidis і S. typhimurium / Чемич О. М., Чемич М. Д., Полов'ян К. С., Бєлай Л. В., Холодило О. В. Інфекційні хвороби в практиці лікаря-інтерніста: сучасні аспекти : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції і Пленуму Асоціації інфекціоністів Сумщини (м. Суми, 4–5 червня 2014 р.). Суми, 2014. С. 126–128.
13. Epidemiology, Clinical Presentation, Laboratory Diagnosis, Antimicrobial Resistance, and Antimicrobial Management of Invasive Salmonella Infections. / John A. Crump, Maria Sjölund-Karlsson, Melita A. Gordon, et al. Clinical Microbiology Reviews. 2015. 28 (4). Р. 901–937
14. Чемич О. М., Мороз Л. В. Зміни інтегральних, інтегративних показників інтоксикації та імунореактивності під час лікування хворих на сальмонельоз.
15. Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. 2016. № 4 (3). С. 426–441.