УКРАЇНОЗНАВЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ СТРАТЕГІЇ «РОЗУМНОЇ СИЛИ» В УМОВАХ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ НЕОІМПЕРСЬКОЇ ВІЙНИ

Abstract

Російсько-українська неоімперська війна (2014–2026(?) рр.), а також сучасні виклики, загрози й небезпеки, які стоять перед Україною, обумовлюють потребу інтегративного (трансдисциплінарного) наукового  осмислення основних вимірів української версії стратегії «розумної сили». Ми розробляємо українську версію стратегії «розумної сили» упродовж 2015–2026 рр. у контексті комплексу передумов для Перемоги України в російсько-українській неоімперській війні, а також у контексті деокупації, деконфліктизації та реінтеграції населення окупованих територій.

References

1. Мінаков Михайло, Милованов Тимофій. Кримське питання без відповіді. Що робити зі стратегією. Українська правда. 2015. 2 жовтня.
2. Carpenter Ted Galen. Smart Power: Toward a Prudent Foreign Policy for America. Cato Institute, 2008. 264 р.
3. Chong Alan. Smart Power and Military Force: An Introduction. Journal of Strategic Studies. Volume 38, 2015. Issue 3. Pages 233–244.
4. Cohen William S., Greenberg Maurice R., McGiffert Carola. Smart Power in U.S.-China Relations: A Report of the CSIS Commission on China. Center for Strategic and International Studies (CSIS), March 2009. 31 p.
5. Medeiros Sabrina E., Pinto Danielle J. A. International Reputation and Smart Power: How Brazil is building its international insertion in XXI century. In ISA's 56th Annual Convention. New Orleans, Louisiana, 2015.
6. Nossel Suzanne. Smart Power. Foreign Affairs. 2004. Vol. 83. № 2 (March-April). Pp. 131–142.
7. Nye Joseph S., Jr. Get Smart: Combining Hard and Soft Power. Foreign Affairs. 2009. Vol. 88, № 4 (July/August 2009), pp. 160–163.
8. Nye Joseph S., Jr. Soft Power: The Means To Success In World Politics. New York: PublicAffairs, 2005.
9. Resnick Evan. I Will Follow: Smart Power and the Management of Wartime Alliances. Journal of Strategic Studies. Volume 38, 2015. Issue 3. Pages 383–409.
10. Whiton Christian. Smart Power: Between Diplomacy and War. Dulles, United States: Potomac Books, 2013. 240 р.
11. Климчук І., Орлов С. «Гостра сила» Китаю в контексті України. Молодий вчений. 2021. № 10(98).
12. С. 188–191.
13. Кононенко П.П. Українознавство. Підручник для вищих навчальних закладів. К.: Міленіум, 2006.
14. Кононенко Петро, Кононенко Тарас. Українці у світовій цивілізації і культурі. К.: НДІУ, 2008.
15. Кононенко Петро, Кононенко Тарас. Українознавство ХХІ століття: стан, проблеми, перспективи розвитку як системи інтегративних знань. Українознавство. Випуск 2(47). К.: ННДІУВІ, 2013. С. 6-15.
16. Кононенко Петро, Кононенко Тарас. Українська освіта у світовому часопросторі. К.: Товариство “Знання” України, 2007.
17. Kononenko P., Kononenko T. Ukrainian studies of the XXI century: state, problems, prospects of development as a system of integrative knowledge. Ukrainian studies. 2. 2013.
18. Сергійчук В. Соборна пам’ять України. Календар-Альманах. Київ: ПП М.І. Сергійчук, 2025.
19. Сергійчук В. Український Крим. Вид. 2-ге, доповнене. Вишгород, 2013.
20. Сергійчук В. Шляхи формування української ідентичності і державності: автохтонне хліборобство та глибока духовність. Народна творчість та етнологія. Випуск 4. 2017. С. 26-40.
21. Сергійчук В.І., Піскун В.М., Воропаєва Т.С. Трансформація національної ідентичності: історіософські, культурологічні та соціально-психологічні аспекти. Фундаментальні орієнтири науки. Київ: Академперіодика, 2005. С. 24–53.
22. Averianova Nina, Voropaieva Tetiana. Transformation of the Collective Identity of Ukrainian Citizens After the Revolution of Dignity (2014–2019). Kyiv-Mohyla Humanities Journal. 2020. № 7. Pр. 45–71.
23. Авер’янова Н.М. Гібридна війна: російсько-українське протистояння. Молодий вчений. 2017. Випуск 3(43). С. 30–34.
24. Авер’янова Н.М. Образотворче мистецтво як чинник національного виховання особистості (українознавчий аналіз). Автореферат дис.. ... канд. філос. наук: спец. 09.00.12 «Українознавство». Київ: КНУ імені Тараса Шевченка, 2007.
25. Авер’янова Н.М., Воропаєва Т.С. Інформаційна безпека України: соціально-філософські аспекти. Молодий вчений. 2020. 10 (86). С. 297-303.
26. Авер’янова Н.М., Воропаєва Т.С. Українознавча компетентність як ключовий чинник подолання наслідків інформаційної війни. International scientific conference «Scientific and technological revolution of the xxi century ’2021». Conference proceedings. April 7, 2021. Karlsruhe, Germany: Sergeieva&Co. С. 91–95. URL: https://www.sworld.education/konferge16/sbor-ge16.pdf
27. Остапчук Оксана. Русский versus российский: історичний та соціокультурний контекст функціонування лінгвонімів. Acta Slavica Iaponica. Tomus 32 (2012). Pp. 97–104.
28. Kamusella Tomasz. The Change of the Name of the Russian Language in Russian from Rossiiskii to Russkii: Did Politics Have Anything to Do with It? Acta Slavica
29. Iaponica. Tomus 32 (2012). Pp. 73–96.
30. Henryk Łowmiański. Zagadnienie roli Normanów w genezie państw słowiańskich. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1957. 202 s.
31. Сила м’якого знака. К.: Українська прес-група, 2015. 800 с.
32. Тищенко Костянтин. Топонімічний слід в Україні арабо-хозарської війни 710–737 років. Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2011. Випуск 53. С. 222–241.