HYPER-INDUSTRIALIZATION AND PARTICIPATION IN THE INTERNATIONAL DIVISION OF LABOUR

Abstract

Obviously, the realization of hyper-industrialization presupposes purposeful efforts both in domestic policy and in foreign policy. Strategic thinking on a national scale means the articulation in the state approach of attention to the deep interests of the people using the features of the political, economic and socio-cultural environment. In particular, in addition to a fundamental change in the business environment, wide manoeuvres of resource and methodological bases in favour of the identified priorities, etc. actions are required to protect the concentration of knowledge-intensive high-tech industries and reject environmentally harmful toxic backward industrial cycles with corresponding changes in the structure of the national economy, first of all, moving away from the predominance of extractive agricultural raw materials industries [1-5]. Hyper-competition in the presence of the current level and structure of the international division of labour for industrialized countries in the tier of a high-tech economy implies an emphasis on strengthening the foundations of endogenous technological progress, in particular, the formation and development of scientific, educational and industrial complexes with a wide involvement of complex and unique labour, which implies and transition to universal higher education, and constant involvement in improving the level of their qualifications and competence. Today, ensuring an adequate response to the formation of the knowledge economy is the need to preserve one's sociocultural identity, the independence of one's cultural and civilizational world. Meanwhile, during the formation of a multi-tiered economy, the processes of competition that unfold inside each of the floors of management become the most severe. The mechanism for strengthening cooperative ties is the strengthening of the strategic partnership of economic structures. This implies active consolidation at the level: both legal and substantive-economic – orientation in the turn of management towards high environmentally friendly technologies of advanced technical and technological structures, which changes its place in the hierarchy of the international division of labour. At the same time, if niches can be chosen in the most random way to ensure short-term prospects (for example, in the service of leading industries), then long-term trends require an unconditional focus on the leading trends in the international division of labour, in particular, on the growth of knowledge society enclaves structuring the global economy.

References

1. Аврелий, Марк. (2020). Наедине с собой. Размышления. К.: Андронум.
2. Гринёв, В.Б., Гугель, А.С. (1996). Реформа или национальная катастрофа? Библиотечка МБР.
3. Шедяков, В.Є. (2022). Економічна культура проведення нової модернізації. Формування ринкових відносин в Україні, (12 / 259), 23-31. DOI https://doi.org/10.5281/zenodo.7711653
4. Шедяков, В.Е. (2018). Сочетание распространения предприятий передовых технико-технологических укладов с осуществлением развития массовых производств – основа экономической самостоятельности. Modern Economic Research: Theory, Methodology, Strategy: Proceed. of Intern. Scient. Conf. Kielce, (I), 77-79.
5. Шедяков, В.Е. (2018). Формирование экономического суверенитета страны в условиях перехода к обществу знаний на основе развития научно-интеллектуального потенциала и материально-технической базы. Вісник Одеського національного ун-ту, (23 – 8 / 73), 8-13.
6. Шедяков, В.Е. (1993). Региональная политика инвестиций и участие в международном разделении труда. Экономика Украины, (7), 35-42.
7. Шедяков, В.Е. (1993). Инвестиции и инновации. Акционерное дело, (1-2), 13-24.
8. Шедяков, В.Е. (2014). Постсовременное разделение труда и обеспечение конкурентоспособности экономики: взаимовлияние глобальных и региональных процессов. Проблеми сталого розвитку економіки України в умовах інтеграційних процесів: Матер. Міжнар. наук.-практ. конф. Ужгород, (I), 53-57.
9. Шедяков, В.Є. (2020). Поділ праці в системі міжнародних економічних відносин. Формування ринкових відносин в Україні, (7-8 / 230-231), 128-136. DOI http://doi.org/10.5281/zenodo.4244345
10. Шедяков, В. (2012). Трансформації конкурентоспроможності системи господарювання під впливом змін у міжнародному поділі праці Економіка України,(7), 26-35.
11. Шедяков, В.Є. (2015). Досягнення й утримання конкурентоспроможності в умовах посилення ролі економіки знань. Формування ринкових відносин в Україні, (4 / 167), 22-29.
12. Шедяков, В.Е. (2014). Управление знаниями в стратегии проведения новой модернизации и перехода к устойчивому развитию. Розвиток соціально-гуманітарної освіти і науки в контексті модернізації вітчизняної вищої школи: Матер. II Міжнар. наук.-практ. конф. Дніпропетровськ, (II), 123-126.
13. Шедяков, В.Е. (2014). Развитие социальной ответственности бизнеса и совершенствование социального партнерства: удар по своей конкурентоспособности или расширение ее ресурсной базы в условиях глобальной нестабильности? Проблеми та розвиток економічних систем в умовах глобальної нестабільності: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю. Миколаїв, 8-11.
14. Шедяков, В.Е. (2014). Место социальной ответственности в обеспечении продуктивной основы реализации общественных интересов. Соціальна відповідальність влади, бізнесу і громадян / заг. ред. Г.Г. Півняка; М-во освіти і науки України. Дніпропетровськ: НГУ, (I), 282-290.
15. Шедяков, В.Е. (1991). Принцип возмездности – фактор достижения рациональной занятости при господстве конкурентных отношений. Современные социальные технологии: сущность, многообразие форм и внедрение: Тез. Междунар. научно-практ. конф. Белгород, (II),114-116.
16. Шедяков, В.Е. (1992). Регионально-отраслевая конкуренция и ложная социальная стоимость. Бизнес Информ, (29), 9-10.